Про мене

Я Долю вибрала собі сама.

І що зі мною не станеться –

У мене жодних претензій нема

До Долі – моєї обраниці.

Ліна Костенко

         

      Я, Кашуба Ольга Володимирівна, народилася у мальовничому місті Галичі. Закінчила Галицьку середню школу. І з гордістю можу сказати  «Це моя школа». Тут я пішла в 1 клас, вчилася 10 щасливих років. Тут мені було дуже затишно. Я часто з особливим тремом згадую шкільні роки. Як писала Ліна Костенко: «Душа летить в дитинство, як у вирій , бо їй на світі тепло тільки там».

     Я не могла не стати вчителем… З вдячністю і любов’ю згадую своїх вчителів. Мені дуже пощастило: на життєвій дорозі я зустрічала тільки добрих, уважних людей, справжніх професіоналів. Мабуть тому  я і обрала професію вчителя. Є професії модні, престижні, а є вічні. Обрана мною професія  вчитель  - найкраща.

Але потрібно самому багато знати, щоб  навчати інших. Отож я вступаю до Тернопільського державного педагогічного інституту ім. Я.О.Галана. Після його закінчення  працюю вчителем хімії та біології в Тустанській ЗОШ І – ІІІ ступенів.   Моя зустріч з школю відбулася 23 роки тому. Будь-яка зустріч – це завжди подарунок життя.  Іноді вона відкриває зовсім несподівану, незаплановану, але дуже цікаву дорогу. Дорогу пізнання , дорогу щастя, а іноді, й так буває - шлях до випробування.

     Все наше життя – це наче школа. Східці освіти: початкова школа, середня школа, вища школа, школа життя.

Отож я – учень…

     Учительська  доля не терпить того, хто не хоче вчитися сам …

Якщо немає руху вперед – неминуче починається відставання. Я постійно працюю над своїм розвитком займаючись самоосвітою, беручи участь у семінарах, тренінгах.

Я вчитель…

     Я вчуся у своїх дітей. Пауло Коельйо  писав «Дитина може навчити дорослого трьох речей: радіти, завжди знаходити собі заняття, наполягати на своєму».  Я радію кожному прожитому дню, мене чекає безліч справ , а якщо треба то я вмію добиватися свого.

Чи щаслива я?

     Щастя складається з багатьох складників. Одним з цих складових є моя сім’я. Заручившись підтримкою дорогих мені людей хочеться творити.

Моя найкраща кар’єра - Материнство !!!

Найбільше моє досягнення – моя донечка Наталочка.

Я ціную кожну мить у  колі своєї родини,  бо вона неповторна!!!

Світ моїх захоплень.

     Для мене - це моя професія. Улюблена справа,  потрібна ,цікава, творча робота.

     Це вивчення кмп’ютерних програм.  Адже людина в XXI столітті, яка не буде вміти користуватися комп’ютером, буде подібною до людини ХХ століття, яка не вміла ні читати, ні писати. Опанування додатками дозволяє робити уроки цікавими , наглядними, змістовними.

     Світ моїх захоплень – це книги. Тільки за допомогою книг людина може інтелектуально і творчо розвиватися, мислити.

     А ще я люблю фотографувати. Фотографія це і творчість, і дозвілля, і зупинені прекрасні миті життя. Мені приємно, що і учні поділяють моє захоплення… Ми створили цікавий фотоальбом про  красу нашої неповторної природи. Цей фотоальбом є окрасою кабінету.

      Педагогічний стаж роботи у мене – 23 роки. За ці роки я жодного дня не пожалкувала, що свідомо обрала поміж інших  цю найблагороднішу, найцікавішу зупинку в професійних мандрах.
      Коли я заходжу  до класу і бачу зацікавлені погляди дітей , на другий план відходить все. Приходить натхнення. У класі розгортається дійство. Дуже часто сьогодні чую: які важкі зараз діти. Ніколи не погоджуюсь. Діти зараз, як завжди: слухняні і не дуже, старанні і не зовсім, активні і боязкі. Діти – це найкраще, що є у всесвіті.
    Я люблю свою професію, люблю дітей. Ми – вчителі, обравши професію, обрали любов на все своє життя.Любов до дітей!