Професійне зростання

1. 2010 рік.
 Конкурс "Учитель року-2010". Номінація "Хімія". ІІ місце

Тема. Карбон(ІІ) та карбон(ІV) оксиди. Силіцій(ІV) оксид. Їх властивості, застосування. Поняття про парниковий ефект.
Мета:
- навчальна: розглянути будову і властивості карбон(ІV) і силіцій(ІV) оксидів; ознайомити із знаходженням даних оксидів в природі; закріпити знання учнів про хімічні властивості кислотних оксидів; добути карбон(ІV) оксид і дослідити його хімічні властивості. Розкрити їх застосування в народному господарстві, звернути увагу на фізіологічну дію карбон(ІІ) оксиду. Обговорити явище парникового ефекту та заходи щодо його запобігання.

- виховна: виховувати культуру спілкування, культуру праці, виховання бажання активно і з цікавістю вчитися; виховувати бережливе ставлення до природи.

- розвивальна: розвивати в учнів логічне мислення, вміння робити висновки, узагальнення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання й матеріали

Підручники, інформаційні аркуші для вивчення нового матеріалу, роздатковий матеріал на тему «Парниковий ефект», Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, крейда, хлоридна кислота, штатив з пробірками, корок з газовідвідною трубкою, вапняна вода, лакмус.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

    Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати тематичний блок «Карбон і Силіцій». Але нам необхідно дещо з’ясувати.

·        З якими хімічними елементами ви ознайомилися на попередньому уроці?

·        Де знаходяться Карбон і Силіцій у періодичній системі?

·        Яка будова атома Карбону і Силіцію?

·        Які речовини утворюються при взаємодії Карбону і Силіцію з киснем?

ІІІ. Повідомлення теми, мети і мотивації навчальної діяльності.

Тема нашого уроку:

Карбон(ІІ) та карбон(ІV) оксиди. Силіцій(ІV) оксид. Їх властивості, застосування. Поняття про парниковий ефект.

Запис теми в зошиті.

     Оксиди карбону(ІІ) і карбону(ІV), оксид силіцію(ІV) відомі людству з давніх часів. Можливо, люди не знали формул цих сполук, але використовували їх. Сьогодні урок-знайомство з оксидами Карбону і Силіцію. Знайомство… Коли ми знайомимося із людьми, то бажаємо знати їх ім’я, вік, місце проживання, інтереси. Але у нас урок хімії, тому знайомитися будемо з речовинами. Як же буде відбуватися це знайомство? Що б ви хотіли дізнатися про ці речовини?

Можливі пропозиції учнів:
· Які фізичні властивості цих сполук?
· Які хімічні властивості вони мають?
· Де застосовуються?

     Тож нехай запропоновані вами питання стануть завданнями сьогоднішнього уроку.

Епіграф уроку.

«Недостатньо тільки бажати – треба діяти»(В.Сухомлинський).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

      Працювати ми будемо за допомогою інформаційних листків,які  будуть спрямовувати нашу діяльність.

Порівняльна характеристика карбон(ІІ) оксиду,карбон(ІV) оксиду, силіцій(ІV) оксиду.

Ознаки для порівняння	Карбон(ІІ)оксид (чадний газ)		Карбон(ІV)оксид (вуглекислий газ)			Силіцій(ІV)оксид (кремнезем)
Знаходження в природі
Молекулярна формула
Вид хімічного зв’язку
Фізичні властивості
Тип кристаліч-ної гратки
Фізіологічна дія
Хімічні властивості
Взаємодія: а) з водою
б)з основними оксидами
в) з основами
г) з киснем
Спосіб добування
Застосування

Порівняльна характеристика карбон(ІІ) оксиду,карбон(ІV) оксиду, силіцій(ІV) оксиду.

Ознаки для порівняння	Карбон(ІІ)оксд (чадний газ)	Карбон(ІV)оксид (вуглекислий газ)		Силіцій(ІV)оксид (кремнезем)
Чадний газ є в повітрі.Тисячі сучасних автомобілів здатні викидати в атмосферу за день понад 3 т чадного газу. Джерела поступлення СО2:лісові пожежі,вулкани,мінералізовані водні джерела;автолтрансаорт, промисловість,енергетика,спалювання сміття. SіО2 найпоширеніша сполука на Землі.Пісок,кремінь знайомі людям уже багато тисячоліть.Первісній людині кремінь допоміг у боротьбі за життя(виготовлення зброї, знарядь праці).Пізніше кремінь застосовували для добування вогню у вигляді кресала.
Знаходження в природі	В атмосфері вмістСО стано- вить 0,1.10-5% (об.)	В атмосфері вміст СО2 стано- вить 0,03%(об.)		В земній корі. Пісок,кварц,гір-ський кришталь, кремінь
Молекулярна формула	СО	СО2		SiO2
Тепер звернемось до характеру зв’язків умолекулах. Які види хімічних зв’язків ви знаєте? Ковалентний полярний і неполярний, йонний. Тож який вид хімічного зв’язку у даних молекулах?
Вид хімічного зв’язку	Ковалентний полярний	Ковалентний Полярний		Ковалентний полярний
Перейдемо до фізичних властивостей цих оксидів. Самостійна робота з підручником. Обговорення результатів.
Фізичні властивості	Безбарвний газ, без запаху, погано розчиня- ється у воді, легший за пов. tпл.=-205о С	Безбарвний газ, без запаху, розчиняється у воді, важчий за пов. tпл=-56,6оС; сублімація		Безбарвна, тверда,кристаліч-на речовина. tпл.=1728о C
Які типи кристалічних граток ви пам’ятаєте? Атомні ,молекулярні, йонні, металічні. Які типи граток слід відкинути , коли вести мову про дані оксиди? Йонну і металічну. Який взаємозв’язок існує між типами кристалічних граток і властивостями речовин? Для речовин з молекулярною кристалічною граткою характерні невисокі температури плавлення і кипіння.Для речовин з атомною –високі. Який висновок ви можете зробити ,проаналізувавши фізичні властивості оксидів?
Тип кристалічної гратки	молекулярна	молекулярна		атомна
Робота з підручником. Атомна гратка має такий вигляд(малюнок в підручнику). Це ніби гігантська молекула (SіО2)n , але для спрощення записуємо SіО2.
Фізіологічна дія	Отруйний. Карбоксигемо- глобін(HbCO).	Не отруйний,але люди в разі його вел.конц.задиха- ються.Збуджує центр дихання.		Пил,що містить SiО2 є причиною важкого захвор. легень-силікоз.
Які види оксидів вам відомі? Які властивості будуть проявляти наші оксиди? Самостійна робота з підручником. Запис рівнянь реакцій на дошці.
Хімічні властивості	Несолетвірний оксид	Кислотний оксид		Кислотний оксид
Взаємодія: а) з водою	____	Н2О+СО2-»Н2СО3		_____
б)з основними оксидами	CuO+СО-t-» Cu+ СО2 Відновлює мет.	СаО+СО2-» СаСО3		СаО+SiO2-t-» СаSiО3
в) з основами	____	Са(ОН) 2+СО2-» СаСО3		2NаОН+SіО2-t-» Nа2SіО3+Н2О
г) з киснем	2СО+О2-»2СО2	____	____
А зараз добудемо СО2 влабораторії і доведемо його присутність за допомогою вапняної води. Учні спостерігають, роблять висновки з побаченого, записують рівняння відповідних реакцій.
Спосіб добування	С+О2-»СО2 СО2+С-»2СО Зверніть увагу на техніку безпеки при опалюванні вугіллям закритих приміщень.	а)СаСО3-t-» СаО+СО2 б)CаСО3+2НСl-» СаСl2+Н2О+СО2	Н2SіО3-t-»Н2О+ SіО2
Самостійна робота з підручником з наступним обговоренням.
Застосування	Газоподібне паливо; Відновник.	Виробництво соди,цукру,газування води; Гасіння пожеж; Сухий лід.	У будівництві, Для виробництва скла,цегли,кераміки,у радіотехніці, Е551-SiO2 аморфний.

А тепер зробимо висновки про те , що ми довідалися про оксиди карбону і силіцію.

Учні розказують окремо про кожний оксид.

Говорячи про вуглекислий та чадний газ , не можемо залишити поза увагою екологічне питання.

Усі говорять про парниковий ефект і глобальне потепління.

Давайте ми помандруємо сторінками  книги на яких ми відкриємо для себе багато цікавих фактів про ці явища.

Учні ознайомлюються і зачитують повідомлення з додаткового матеріалу для уроку ланцюжком.

Зразок повідомлень додається до уроку.

Тема «Парниковий ефект».

V. Узагальнення і закріплення знань.

1. Яке виключно велике значення для життя має вуглекислий газ?

Відповідь.

Без нього є неможливим фотосинтез,що, як і відсутність води, виключає існування на Землі переважної більшості форм життя.

2.Виправляємо помилки.

Луї-Себастьян Мерсьє в «Картинах Парижа» пише:

«Частими нещастями , як у самому Парижі, так і в його передмістях, є випадки смерті від чаду. Крім усіх інших гірких,невичерпних мук, викликаних крайньою вбогістю, смерть від чаду — часте явище в родинах нещасних, у яких немає гро­шей для купівлі дров. 

Потрібно сказати, що в Па­рижі чимало громадян живуть у темних коморах без печей (дру­га половина XVIII ст.). Ці не­щасні змушені в зимовий холод розводити вогонь посеред кімна­ти, причому в стелі не буває, зви­чайно, ніякого отвору, схожого на той, який роблять у себе ди­куни. І нерідко вони разом з дітьми задихаються під час сну...
Чи не можна піддати ка­м'яне вугілля обробці, яка б позбавила його смертоносних частинок? Над цим завданням зараз працюють, і я не сумні­ваюся в тому, що уряд чекає тільки закінчення дослідів, щоб їх обнародувати».

Чому парижани нерідко за­дихалися під час сну?
Які смертоносні частинки місти­лися у вугіллі?
Чи вдалося їх позбутися вченим, на яких сподівався автор?

Відповідь.

Причина отруєнь парижан — чадний газ, який нагромаджується в кімнатах (відсутні отвори в стелі для його виведення).

Вугілля не містить ніяких смертоносних частинок.

С + С02 –»2СО.

Чадний газ може утвори­тися не тільки внаслідок зго­ряння вугілля, а й після зго­ряння дров за умови нестачі кисню.

VІ.Домашнє завдання.

Прочитати параграф 21. Підготувати повідомлення на тему "Відновлювальні джерела енергії".

Додатковий матеріал для уроку.

Парниковий ефект Слова вчителя     Усі говорять про парниковий ефект і глобальне потепління. Давайте ми помандруємо сторінками цієї книги на яких ми відкриємо для себе багато фактів про ці явища. 1. Атмосфера нашої планети складається з різноманітних газів. Завдяки деяким з них енергія сонця утримується біля поверхні Землі, підтримуючи температуру поверхні на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається «парниковим». Цікаво,а якою була б наша планета, якби не існувало парникового ефекту? 2. Для порівняння прочитаємо про атмосферу сусідніх планет. Парниковий ефект на деяких планетах Сонячної системи є сильнішим, на деяких - слабкішим за парниковий ефект на Землі. Так, Венера огорнута товстим шаром вуглекислого газу (С02), завдяки чому середня температура на планеті становить +470оС. На Марсі, навпаки атмосферний шар дуже тонкий. Він майже не створює парникового ефекту, тому середня температура на цій планеті - мінус 60С. Ось так. Надто багато СО2 – і ми можемо перетворитись на попіл, а замало – і ми замерзнемо. Досить тендітна річ - цей атмосферний баланс. 3. До речі, парниковий ефект створюють різні гази. До парникових газів відносять природні (вуглекислий газ (С02), метан (СН4) та оксид нітрогену(N2O), та антропогенні гази, тобто ті, що є результатом діяльності людини. Учені попереджають, що діяльність людини, пов'язана зі спалюванням органічного палива і вирубкою лісів, призводить до порушення балансу парникових газів в атмосфері: накопиченню надмірної кількості парникових газів, що посилює природний парниковий ефект. Цікаво, яким буде наше майбутнє, якщо ми й надалі будемо знищувати ліси та спалювати величезну кількість вугілля та іншого палива? 4. Протягом останніх 200 років концентрація С02 в атмосфері збільшилася на 25%. Це сталося тому, що люди бездумно вирубали ліси, спалювали багато вугілля,нафти і природного газу для виробництва електроенергії і палива для автомобілів. Стрімкий розвиток сільськогосподарської діяльності став причиною збільшення викидів метану. За останні 30 років світові викиди вуглекислого газу зросли удвічі, і будуть збільшуватися, якщо ми не обмежимо споживання органічного палива. 5. За підрахунками вчених, навіть якщо ми утримуватимемо викиди парникових газів на сьогоднішньому рівні, то протягом наступних 20 років температура на Землі підвищиться на 3,5 о С. Якщо ж ми й надалі збільшуватимемо викиди парникових газів, то на планеті стане ще тепліше. 6. Наслідками цього явища можуть бути: · Зміна кількості опадів; · Зміна кількості хмар; · Зміни в океанічних течіях; · Зміна розмірів полярної криги; · Зміна рівня Світового океану; · Зміна клімату і тривалості пір року: зима – коротша і тепліша, літо- довше і спекотніше. В Україні клімат стане напівпустельним. · Танення шару вічної мерзлоти; · Затоплення 20 % площі суходолу. Глобальне потепління. 1. Підвищення середньої світової температури усього лише на кілька градусів може призвести до величезних змін у кліматі планети. У певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, збільшиться кількість надмірно зволожених земель, зросте захворюваність сільськогосподарських культур. Розмноження та міграція комах і гризунів призведе до знищення врожаїв і масового розповсюдження інфекційних хвороб. 2. Протягом останніх трьох тисяч років рівень моря підвищувався приблизно на 1 міліметр щороку. Але, в наступні 100 років глобальне потепління може збільшити темпи наступу води на прибережні реґіони до 6 міліметрів на рік. За прогнозами вчених, внаслідок глобального потепління рівень моря до 2100 року може підвищитися майже на 50 см. Це відбуватиметься за рахунок танення гірських льодників та льодових покривів Гренландії. 3. Глобальне потепління збільшує ризик виникнення таких стихійних лих, як повені, циклони, посухи, пожежі. Кількість стихійних лих протягом 90х років ХХ століття збільшилась вдвічі порівняно з 80-ми роками. Отже, це означає, що в майбутньому буде ще більше пожеж у лісостепах України і повенів на Закарпатті… 4. Збільшення промислових викидів та викидів від автотранспорту, крім посилення парникового ефекту, дедалі погіршує повітря у містах. Це згубно впливає на здоров'я людей: зростає кількість захворювань дихальних шляхів, серцево-судинної системи та онкологічних захворювань. До того ж, ці викиди прискорюють руйнування будівель, корозії металевих конструкцій. 5. Підвищення температури океанів призведе до збільшення водних ділянок з температурою понад 27оС. А це означає почастішання велетенських ураганів і штормів. За останні 20 років кількість таких ділянок збільшилося майже на 17%. Складні процеси взаємодії між океаном і атмосферою в певних регіонах можуть також призвести до частих посух. Глобальне потепління призведе до змін у тепловому балансі світового океану, океанських течій, що зменшить здатність океану поглинати тепло і вуглекислий газ. 6. Загроза ураганів і підвищення рівня моря особливо актуальна для Австралії, оскільки більшість населення цього материка проживає на відстані 50 км від берегової лінії. Глобальне потепління також завдає великої шкоди кораловим рифам, які є дуже чутливими до різких змін температури моря. Вони гарно почуваються при температурі води до 28оС. Однак, підвищення температури хоча б на 2-ЗоС протягом двох-трьох днів призводить до загибелі водоростей, життєво необхідних коралам. І люди не зможуть насолоджуватися цим прекрасним явищем природи. 7. Вплив зміни клімату на здоров'я людей буде найбільш відчутним у країнах Африки, Азії та Південної Америки. Через слабку економіку ці країни не зможуть ефективно долати наслідки глобального потепління. Повені у низинних регіонах, а також і погане харчування й нестача води збільшуватимуть ризик захворювань у населення. Для того щоб утримати концентрацію парникових газів в атмосфері на існуючому рівні, ми повинні зменшити викиди цих газів на 80%. Зараз уряди країн світу починають усвідомлювати серйозність цієї проблеми і необхідність скорочення викидів. Проблема в тому, щоб зробити це вчасно. Слова вчителя. Отже, як бачимо, є багато речей, які кожен з нас може зробити для запобігання глобальному потеплінню і охорони довкілля. Ми повинні весь час думати про те, який вплив наші дії мають на довкілля, та як ми можемо змінити ситуацію на краще. Це допоможе нам зберегти нашу планету не лише для себе, а й для майбутніх поколінь. Ви вже переконалися у необхідності скорочення викидів парникових газів. Для цього потрібно зменшити спалювання органічного палива на заводах та електростанціях. Також необхідно зменшити споживання пального автотранспортом. Навіть невеличкі зміни у наших повсякденних звичках можуть багато чого змінити у цьому світі.

2. 2011 рік. Переможець конкурсу "Ярмарка педагогічних ідей" у номінації "Хімія".
Випуск посібника "Дидактичні ігри на уроках хімії".

3. 2012 рік. Виступ на педагогічній раді: Формування життєвих компетентностей особистості.

4. Участь у районних семінарах вчителів хімії.
- Використання ІКТ на уроках хімії. Створення презентацій. 2012 рік.
- Використання художньої літератури на уроках хімії. 2013 рік.

5. 2012 рік. Семінар заступників директорів.
Використання інноваційних технологій на уроках хімії.

6. 2012 рік. Районний семінар керівників загальноосвітніх закладів.
Відкритий урок. 11 клас. 
Тема. Хімічні властивості карбонових кислот.

7. 2013 рік. Відкриті уроки для слухачів курсів керівників загальноосвітніхнавчальних закладів.
Відкритий урок. 7 клас.

Тема. Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор.

8. 2013 рік. Пройшла навчання в рамках навчального семінару "Методика викладання курсу "Уроки для сталого розвитку". 

9. 2013 рік. Брала участь у створенні посібника з курсу "Освіта для сталого розвитку" для учнів 8 класу.

10. 2013 рік. Районний семінар вчителів хімії.
Ознайомлення педагогів з методикою проведення уроків та позакласних занять з тематики сталого розвитку.

11. З 2012 року керівник "Школи молодого вчителя".

План роботи

школи молодого вчителя

„ Перші кроки до майстерності ”

Мета роботи: надання педагогам-початківцям методичної допомоги у розв’язанні першочергових проблем, подоланні труднощів, із якими зустрічається молодий учитель, з метою підтримання їхньої творчої наснаги, бажання плідно працювати.

ВЕРЕСЕНЬ
Тема: „Психологічний комфорт молодого вчителя в школі”.
1. Співбесіда на тему „ Як ви почуваєтесь у школі?”
2. Ознайомлення молодих учителів із системою навчально-виховної роботи в школі:
• Традиції школи;
• План роботи школи;
• Робоче місце в навчальному кабінеті;
• Молоді вчителі: права та обов'язки.
3. Анкетування молодих спеціалістів з питання: „ Якої допомоги ви потребуєте?”
4. Практична робота: опанування навичок ведення шкільної документації.
Робота між засіданнями
1. Опрацювання питань самоаналізу уроку, вимог до сучасного уроку тощо.
2. Вивчення досвіду роботи вчителів-наставників.
3. Опрацювання статей із фахових журналів, газет стосовно сучасного уроку.

ЖОВТЕНЬ
Тема: „Як зробити урок ефективним?”.
1. Методичні поради «Молодий учителю, вироби власний стиль».
2. Розгляд питання вибору раціональних методів викладу нового матеріалу.
3. Відвідування та обговорення уроків, які проводять учителі-наставники.
4. Практична робота: „Моделювання структури уроку відповідно до обраного типу”.
Робота між засіданнями:
1. Опрацювання фахової періодики.
2. Відвідування уроків молодих учителів наставниками.
3. Як зробити самоаналіз уроків.
4. Підготовка реферату на тему: „Способи активізації пізнавальної діяльності
школярів”.

ЛИСТОПАД
Тема: „Активізація пізнавальної діяльності учнів”.
1. Доповідь на тему «Шляхи та способи активізації пізнавальної діяльності школярів»
2. Заслуховування рефератів та їх обговорення.
3. Поради психолога щодо активізації пізнавальної діяльності учнів.
4. Практична робота: „Критерії оцінювання навчальних досягнень, умінь та навичок
учнів”.
Робота між засіданнями
1. Опрацювання педагогами-початківцями літератури з питань диференційованого
навчання та індивідуального підходу до навчання.
2. Взаємо відвідування уроків: наставник - молодий спеціаліст.
3. Опанування молодими вчителями методів проведення уроків, тематичного обліку
знань.
4. Ознайомлення молодих педагогів з вимогами щодо ведення учнівських зошитів.

ГРУДЕНЬ
Тема: „Реалізація диференційованого та індивідуального підходів до навчання”.
1. Проведення круглого столу «Переваги та проблеми застосування диференційованого підходу до навчання.
2. Практична робота: „Методика проведення уроків, тематичного обліку знань та їх типів”.
3. Ознайомлення з досвідом колег.
Робота між засіданнями:
1. Опрацювання молодими педагогами положення про класного керівника.
2. Вивчення посадових обов’язків класного керівника.
3. Ознайомлення з Національною програмою „Освіта”, програмою „Діти України”,
Концепцією національного виховання тощо.

ЛЮТИЙ
Тема: „Педагогіка співпраці”.
1. Використання навчального кабінету в процесі підготовки і проведення уроку,
позакласного заходу.
2. Розгляд питання «Учнівське самоврядування і його роль у налагодженні
демократичних стосунків між учителями та учнями».
3. Самоаналіз, аналіз відвіданих уроків та позакласних заходів.
4. Розгляд питання „Організації роботи класного колективу”.
5. Практична робота: „ Ознайомлення з документами МОН України, що стосуються роботи класного керівника”.
Робота між засіданнями:
1. Опрацювання методичної літератури.
2. Ознайомлення з картотекою перспективного педагогічного досвід
3. Підготовка до дискусії на тему «Інноваційні технології: пошуки, проблеми».

БЕРЕЗЕНЬ
Тема: „Впровадження в практику роботи інноваційних педтехнологій”
1. Дискусія-зустріч із педагогами-майстрами, присвячена питанню «Інноваційні технології: пошуки, проблеми».
2. Відвідування уроків у досвідчених учителів з метою ознайомлення з педагогічними
технологіями, які вони застосовують.
3. Організація рольової гри „Нестандартні форми проведення уроків”.
Робота між засіданнями:
1. Підготовка до обміну досвідом „Мої перші педагогічні знахідки”.
2. Виготовлення зразків роздаткового матеріалу.
3. Оформлення виставки.

КВІТЕНЬ
Тема: „Творчий звіт молодих педагогів”.
1. Показові уроки, позакласні заходи.
2. Аналіз уроків-показів.
3. Захист творчих робіт.
4. Виставка дидактичних матеріалів „Зернини досвіду”.
5. Практична робота: „Прес-конференція вчителів-наставників та вчителів-
початківців (обмін досвідом)”.